Бог знає, що ми потребуємо маму, – Він і Сам мав потребу в ній, щоб прийти в цей світ. Ісус зростав в материнській любові, під Її проводом. Перед смертю Його останніми словами були: «Ось мати твоя!». З тих пір Небесна Мама стільки раз являлася в багатьох місцях світу. Людство прагне любові. Ми шукаємо любов, потребуємо ніжну материнську любов. Тому тисячі людей відправляються в паломництва до Фатіми, Ґвадалупе, Меджуґор’є… Богородиця в Меджуґор’є невпинно повторює нам: «Я люблю вас!» Уже майже тридцять вісім років щовечора повторюється це визнання в любові Небесного Отця через Марію.
Ми свідки того, як швидко в Її присутності пізнається Божа любов і змінюється життя. І як ми починаємо розуміти, що бути любленим означає любити самому. Любов – це те, що відкриває двері Раю.
Саме тут, в Меджуґор’є, багато хто усвідомив вперше, що життя вічне існує. Те, що відбувається тут неможливо пояснити інакше, як тим, що тут є з нами Цариця миру, щоб через досвід пізнання Божої любові вести нас додому до Отця.
У сьогоднішньому посланні Вона каже, що є тут для того, щоб наставляти нас і вести по дорозі навернення. Вона вчить посланнями, якими пояснює, що нам робити в цей час. Її слова – відлуння Євангелія. Вона нагадує те, що ми забули. Як добра Мама, яка бажає порятунку Своїх дітей, Вона повторює: «Моліться серцем, кожен день розмірковуйте і живіть за Євангелієм, сповідайтеся щомісяця, славте Євхаристію, постіть по середах і п’ятницях». Скільки разів ми чули одні й ті ж слова. Вона повторює їх не тому, що Їй нема чого сказати нового, але тому, що вона – Мама, яка знає, з якою легкістю ми все забуваємо.
Забуваємо про те, чому знаходимося на землі, куди прямуємо… Ми загубилися в земних речах. «Дітоньки, ви всі покликані зі всього серця молитися, аби здійснився план спасіння з вами і через вас. Усвідомте, дітоньки, що життя коротке й чекає вас життя вічне за заслугами. Тому, моліться, моліться, моліться, щоб ви були достойними інструментами в Божих руках».
Можна сказати, що це слова Євангелія, пояснені материнськими словами: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили». (Мт 25: 31-40)
Прикладом Свого земного життя і повторенням Її молитви: «Ось Я, слугиня Господня, нехай зі Мною станеться по слову Твоєму». Марія вчить нас довіряти себе в руки Божі. Притягує нас тим, як потрібно намагатися служити ближнім. Перше, що зробила Вона сама, прийнявши Ісуса, – поспішила на допомогу Своїй родичці Єлизаветі. Все життя Її була молитвою і любов’ю. Це Вона невпинно повторює нам і в Своїх посланнях в Меджуґорії.
«Все це цьогоземне, яке багато Моїх дітей, на жаль, ставлять на перше місце, промине, а лише любов і діла любові залишаться і відкриють браму Царства Небесного. При тій брамі Я на вас чекатиму. При тій брамі хочу привітати й обійняти всіх Своїх дітей…»; «Діти Мої, життя коротке; використайте цей час для того, щоб творити добро»; «Не забувайте, що ваше життя не є вашим, але даром, яким маєте радувати інших та вести їх до вічного життя».
Не біймося себе віддати Їй повністю і дозволити Їй себе Нею вести, як зробили це великі святі нашого часу – св. Іван Павло II, св. Матір Тереза, св. Падре Піо…
Марія – це любов, яка притягує до себе непомітною дією. Як сказала Вона одного разу в одному з послань: «Моє ім’я – любов». Тиха, непомітна, смиренна, завжди присутня… Її Любов сильніша за все зло. Любов Марії не створює багато шуму. Марія для нас – приклад вибраності і відданя себе планам спасіння Небесного Отця.
Життя, яке живемо разом з Нею – не сентиментальні стосунки, але впевненість. Коли ми міцно тримаємо Її за руку, йдемо надійним шляхом до Неба.
Молитва:
Отче Небесний, дякуємо Тобі, що Ти дозволяєш Марії являтися і вести нас шляхом святості. Дякуємо за кожен Її прихід на землю, посеред нас. Небесна Матір, і сьогодні ми обираємо Тебе своєю Дороговказницею, Заступницею. Разом з Тобою просимо, щоб здійснилися плани спасіння з нами і через нас. Допоможи нам усвідомити, що життя коротке, допоможи наповнити його молитвою і любов’ю. Повністю віддаємося Тобі перемінюй нас в достойні інструменти в Божих руках. Амінь.
