«Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас до молитви. Дорогі діти, молитва чинить чуда. Коли ви змучені, хворі, не бачите сенсу життя, візьміть Вервицю і моліться; моліться, аж доки молитва не стане для вас радісною зустріччю з вашим Спасителем. Я є з вами, дорогі діти, заступаюся і молюся за вас. Дякую, що відповіли на Мій заклик …» (25.4.2001)

«Дорогі діти! Сьогодні закликаю вас, щоб ви розпочали з живою вірою відмовляти Вервицю. Так Я зможу допомогти вам. Ви, дорогі діти, хочете отримати ласки, проте не молитеся. Я не можу допомогти вам, адже ви не хочете нічого ініціювати. Закликаю вас, дорогі діти, моліться Вервицю. Нехай Вервиця стане для вас обов’язком, який ви з радістю виконуватимете. У такий спосіб ви зрозумієте, чому Я є з вами так довго. Хочу навчити вас молитися. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик….» (12.6.1986)

Одного разу Діва Марія закликала членів молитовної групи візіонерки Єлени до роздумування. Вони мали собі уявити луг, повний різних квітів. Одні були малі, інші великі, деякі були кольорові, але не були розкриті… Богородиця їх закликала, щоб спостерігали за тим, які квіти найбільш відкриті і при тому найгарніші. Відповіді були різні: хтось сказав, що це є найбільші квіти, інші, що це соняшники. Однак правильна відповідь – усі квіти. Немає значення, чи вони малі, чи великі. Кожна квітка найкраща на свій лад. А найрозкритішою є та квітка, що повністю відкрилася сонцю. Тоді вона дала з себе всю свою красу. Ми можемо подивляти неповторну красу кожної квітки. Кожен із нас інший, ми маємо різні дари. І ми стаємо найкращими тоді, коли повністю відкриємось Богові. Наскільки ми відкриємося – залежить від нас. Квіти не заздрять одні одним. Сонце світить однаково кожній з них.

І сьогодні Марія кличе нас відкритися благодаті, як квітка відкривається сонцю, втішати інших молитвою і любов’ю. У посланні від 25.12.1991 Богородиця закликала нас: «Тому ви, що називаєте себе Моїми і шукаєте Моєї допомоги, дайте все від себе».

Що це за благодать, яку дає нам Бог через Марію? Що відбувається, коли серце відкривається, як квітка, на Її материнську любов? Відповіді на ці запитання ми бачимо у свідченні нового святого Івана Павла ІІ. Він з довір’ям притулився до Марії, як улюблений учень Ісуса Іван. Він цілковито Їй відкрився своїм визнанням любові «Totus tuus» («Увесь Твій») та своїм конкретним євангельським життям у теперішній час вказує спосіб, як стати молитвою і любов’ю. У часи нацистського режиму святий Іван Павло ІІ відкриває силу любові: «Переможемо любов’ю, не зброєю, бо зло самознищується. Якщо любов не переможе, тоді зло повернеться в іншому вигляді, під іншим іменем». Під час комуністичного переслідування він заохочував молодь: «Проявіть любов до життя, покажіть світові любов, виявіть повагу до життя!»

…Посвячуючи себе Непорочному Серцю Марії, наслідуючи Її укрите життя,

ми даруємо Господеві своє життя у найделікатніший і найніжніший спосіб –

через серце Матері…

Діва Марія у Своїх посланнях вчить нас молитися і любити. «Молитвою і вашою любов’ю світ піде кращою дорогою, і в ньому запанує любов» (25.04.2005); «Дорогі діти, любов’ю ви зможете досягти всього, навіть того, що вам здається неможливим» (28.02.1985); «Моліться, дорогі діти, і любіть! З любов’ю ви спроможні зробити навіть те, що здається вам неможливим» (07.11.1985); «Ненависть породжує чвари, вона не бачить нікого і нічого. Я закликаю вас: завжди зберігайте злагоду і мир. Особливо, дорогі діти, дійте з любов’ю там, де ви живете. Нехай вашим єдиним знаряддям завжди буде любов. Любов’ю переміните на добро все, що сатана хоче знищити і привласнити собі. Тільки так можете бути повністю Моїми, і Я можу вам допомагати» (31.07.1986).

Одним із засобів, що допомагає повністю відкритися на благодать завдяки Марії, є молитва на вервиці. Завдяки повторенню «Богородице Діво» Вона приходить нам на допомогу, перемінює і формує з нас Своїх апостолів любові і молитви. «Бог послав Мене до вас, щоб вам допомагати. Якщо хочете, використайте вервицю! Проста молитва на вервиці може зробити чудеса як у світі, так і у вашому власному житті» (25.01.1991).

«Особливо Я закликаю всіх тих, які присвятили себе Моєму Непорочному Серцю, стати прикладом для інших. Я закликаю всіх священиків, ченців і черниць молитися молитву вервиці та вчити молитися інших. Дорогі діти, вервицю Я особливо люблю. Посередництвом вервиці відкривайте Мені своє серце, і Я зможу вам допомогти» (25.08.1997); «З вервицею у руках і любов’ю в серці підіть зі Мною. Я веду вас до воскресіння у Моєму Сині» (02.03.2012).

Травень відрізняється від інших місяців. Це місяць Марії. Господь у цей благодатний час Марії хоче вділити нам багато ласк. Радісно обновімо молитву на вервиці – як особисту, так і у наших сім’ях. З довірою говорімо з Марією, ввіряймо Марії свої таємниці.

Посвячуючи себе Непорочному Серцю Марії, наслідуючи Її укрите життя, ми даруємо Господеві своє життя у найделікатніший і найніжніший спосіб – через серце Матері. Світ потребує, щоб Мати його гладила і потішала. Ми відповідальні за дар віри, знаємо про те, що переможе тільки Ісусова любов. Свідченням свого життя принесімо її тим, які не знають про неї. Будьмо Маріїною молитвою і любов’ю.

Молитва:

Маріє, дякуємо Тобі за велику довіру, коли говориш: «Не забувайте, що всі є важливі у цьому великому плані, який Бог втілює через Меджугор’є; Я потребую вас; допоможіть Мені, щоб Я могла допомогти вам; без вас Бог не може здійснити Своїх планів». Ми повністю віддаємося Тобі, відкриваємось на теплі промені Твоєї материнської любові. Маріє, у Твоєму серці хочемо стати молитвою і любов’ю для всіх, хто від неї далекий. Допомагай нам чувати, молитися і любити, використовувати цей благодатний час у Твоїй присутності. Амінь.