«По-справжньому суверенний і духовно сильний народ завжди творили і творять сильні родини, свідомі свого покликання в історії».

(Послання до родин, 17)

 Всі ми знаємо, що в сучасному світі родина перебуває під загрозою. Загроза самому її існуванню реальна, а поняття «сильна родина» видається чимось дуже давнім, давно минулим.

Отже, яка родина зараз сильна? Хочеться сказати, що така не існує. Багато людей живуть без справжнього родинного зв’язку, перебувають у так званих «вільних зв’язках», багато подружніх пар розірвали шлюб. Збільшується число розлучень, неповних сімей, сиріт та напівсиріт, з’являються соціальні сироти.

Як нам наблизитись до людей, щоб допомогти їм створити сильні родини? Віруюча людина розуміє, що сила, яка поєднує людей і творить із них «сильну сім’ю”, — це сила таїнства подружжя, якщо з неї постійно черпати. Сила сильної родини полягає у вірі, що закорінена в Бозі. Вона поєднана не лише зв’язком справжньої жертовної любові, проте зважає й на потреби інших людей та відчуває відповідальність за все суспільство.

Люди, які живуть у складних умовах, радо допомагають іншим. Ті ж, які живуть у комфортних містах, думають лише про себе, – щоправда, не всі. Однак у містах, особливо у великих, складніше розвиваються суспільні відносини. У мурашнику великого міста люди живуть, як правило, ізольовано, і родини між собою не знаються.

…родина має творити суспільство, народ, просто групу людей,

яких об’єднує взаємна любов…

Те, що папа пише про «родини, свідомі свого покликання», стосується цієї умови – родина має творити суспільство, народ, просто групу людей, яких об’єднує взаємна любов, взаємодопомога та братня любов. У сільській місцевості з цим простіше, бо люди краще знають одне одного і більше моляться.

Сильна сім’я — це та, яка ініціативна у добрих справах, яка бере відповідальність і може скеровувати соціальну активність. Коли комусь погано чи важко, не слід нарікати, критикувати — треба розумно діяти й долучати до цього інших. Кожен може зробити щось для спільного добра. Просто треба знайти когось, якогось «вождя», який зуміє скерувати людей, доторкнутись до глибини їхніх сердець, у якому пробудиться милосердна любов, відкрита на інших.

Родина повинна відкриватися, випромінювати. Павло VI написав у Humanae vitae, що християнська родина має «випромінювати ніжність і святість». Повинна, але як досягнути, щоб усі родини були такими? Маємо різні соціальні, пасторальні ініціативи, проте наслідки слабкі.

…Одна людина. Одна людина може багато! А як багато доброго можуть зробити всі разом!

Послання Святішого Отця закликає до ініціативи, до соціальної активності. Послання адресоване кожному особисто і всім разом. Це заклик, що чекає на відповідь! Відповідь у людських серцях!

Роздуми взяті з книги:

Родинам, щоб були сильними в Бозі…,

Ванда Полтавска (SALI-FOTO, 2010).