Послання Богородиці, Цариці Миру, 25 травня 2017 року
“Дорогі діти! Всевишній дозволив мені знову вас закликати до навернення. Діточки, відкрийте ваші серця благодаті, до якої ви всі покликані. Будьте свідками миру і любові в цьому немирному світі. Ваше життя тут, на землі, є проминаючим. Моліться, щоб через молитву ви прагнули Неба і небесних речей, і ваші серця будуть бачити все інакше. Ви не самі, я з вами і заступаюся перед моїм Сином Ісусом за вас. Дякую вам, що відповіли на мій заклик.”

Ми бачимо, як часто у Своїх посланнях Богородиця закликає нас до свідчення. Ісус також закликав Своїх учнів свідчити, підбадьорював їх, говорив, що не слід боятися, але потрібно радіти. Усьому, що паписано в Писанні, належало статися: стражданню, смерті й потім воскресінню Христа. Він учив їх: «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. А ви свідки того. І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти» (Лк. 24:46-49).

Це і стане завданням апостолів. Вони будуть сповіщати страждання, смерть і воскресіння Христа та проповідувати, що через Нього для всіх народів прийшли навернення й прощення гріхів. І знову Ісус звертає їхню увагу: «А ви свідки того». Саме це буде вирішальним – свідчення. Апостоли дійсно стали свідками воскресіння Христа та вісниками спасіння. Вони могли засвідчити те, що чули й пережили. Апостол Йоан у своєму Першому посланні підкреслює саме це: «Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, (…) що ми бачили й чули, про те ми звіщаємо вам» (1 Йо. 1:1-3). Таким чином, апостоли сповіщали не те, що чули від інших або що прочитали, але те, що бачили самі.

І все ж одного тільки досвіду очевидців апостолам не було достатньо. Ісус нагадує їм: «Ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти». Мав ще зійти на них Дух Святий. Хоча вони й були очевидцями, могли руками торкнутися воскреслого Ісуса, могли – якщо хотіли – навіть укласти пальці в Його рани, але, крім цього, апостолам була необхідна сила Святого Духа, щоб їм прояснити розум для розуміння Писання й таїнств, відвіку захованих у Бозі. Це те, що іноді називають якісним стрибком: тільки після прийняття Святого Духа досвід апостолів перетворюється в осмислену віру. Тільки через Святого Духа вони змогли зрозуміти значення подій, яких були свідками.

Багато хто в Меджуґор’ї пережив у свій спосіб чудесні діла Божі. Відчув на власному серці й тілі Божий дотик. І те, що вони пережили, ніхто не може в них украсти чи переконати їх у тому, що Бог не діяв у їхньому житті. Необхідна міць і сила Святого Духа, щоб могли свідчити. У Своїх посланнях Богородиця часто закликала до молитви Святому Духу, Духу Істини. Вона – наречена Святого Духа. Там, де Богородиця, там є Дух Святий. Де Вона, там світло і милість Божа.

Ми можемо дати іншим тільки те, що маємо самі. І дати можемо лише те, що прийняли від Бога, що єдиний багатий усіма дарами, яких ми прагнемо. Шлях до того, щоб прийняти Божі дари, – це молитва, яка відкриває наші серця для Божої благодаті. Того, що приймаємо від Бога, не можемо залишити тільки для себе. Це не наша власність. Природа любові й благодаті – даруватися, ділитися. І чим більше вона дарує себе, тим більше примножується. Тому сприймімо слова і заклики Богородиці серйозно, щоб наповнитися миром і любов’ю, яких так жадає цей немирний світ, що потребує Бога.

Молитва

Ісусе, ми хочемо, щоб Ти і сьогодні ввійшов і був посеред нас, у наших спільнотах, сім’ях, серед наших народів і на нашій батьківщині, щоб у кожному серці було чутно Твоє вітання: «Мир вам!» Даруй мир наляканим серцям. Даруй мир усім людям, які переживають тривогу й страх. Даруй мир усім, хто відчуває, що їх серце наповнюють гіркота й ненависть. Не дозволь, аби будь-що негативне, диявольське знайшло місце у середині нас. Про це просимо Тебе, Господи Ісусе, єдиного, хто може дарувати нам справжній мир і радість. Про це просимо Тебе через заслуги нашої Небесної Матері, Пресвятої Діви Марії, Цариці миру. Амінь.