Бачити все по-іншому (Терезія Ґажіова)

Заклик до навернення, відкриття серця, свідчення, проминаюче життя, бачити все по-іншому, і ви не одні… Стільки разів ми чули ці слова. Кожне речення дуже інтенсивне і глибоке. Один священик, даючи своє свідоцтво, розповідав про те, що в нього була проблема прийняти те, що Діва Марія у Своїх посланнях часто повторює одне й те саме і що Вона занадто проста. Замислившись над цим, він раптом згадав про те, як мама в дитинстві йому часто говорила: «Скільки разів я повинна тобі повторювати?» З тих пір при читанні послань Діви Марії кожне з них здавалося йому чимось новим і корисним, подібним до нагадувань його мами.

Ніщо з того, про що говорить нам Діва Марія, не зможе здійснитися без нашої співпраці і відкритого серця. Серце відкривається в молитві. Тільки любов відкриває серце. Іншої можливості не існує. У школі Марії вчимося невпинно просити про дар Божої любові.

Ми відкриваємо серце тому, кого ми любимо, кому довіряємо. Коли зустрічаємо людину, яку любимо, серце відкривається, радіє, довіряється. Так це відбувається і в стосунках із Богом. Марія є нашим прикладом. Вона повністю відкрита Богові та Його благодаті, тому Вона так часто закликає нас до молитви. Це є Її найчастішим посланням. Вона вчить нас молиться серцем.

«Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю відповісти на мій заклик до молитви. Хочу, дорогі діти, щоб у цей час ви знайшли куток для особистої молитви. Я хочу вести вас до молитви серцем. Тільки так зрозумієте, що без молитви ваше життя є порожнім. Відкриєте сенс свого життя, коли відкриєте Бога в молитві. Тому, діточки, відкрийте двері свого серця, і ви зрозумієте, що молитва є радістю, без якої не можете жити» (25.7.1997).

Місце молитви – сімейний вівтар, найкрасивіше місце в наших оселях. Тут хрест, образ Діви Марії, Святе Письмо, Вервиця, освячена вода, квіти. Щодня нам необхідно бачити місце молитви, де на нас чекає Господь. Потребуємо часу для зустрічі з Ним в тиші серця, думок, очей, рук. Молитва – це внутрішня переміна, у якій бачимо все по-іншому і віднаходимо сенс життя. Молитва перемінює нас. Такий простий і такий сильний засіб. Молитва творить чудеса. Коли ми молимося, у нас більше терпеливості, смирення. Молитва заспокоює. Молитва живить нас. Вона живить любов, прагнення любити і це єдиний спосіб, як здобути  Небо. Наше навернення починається на колінах.

Важлива сімейна й особиста молитва. Марія дає нам у руки Вервицю і каже: «Діти мої! Вервиця мені особливо дорога. Відкривайте мені свої серця в молитві Вервиці, і я зможу вам допомогти». Від початку явлінь закликає нас молитися три частини Вервиці щодня: Радісні, Скорботні і Славні таємниці.

Пізніше попросила нас молитися три години щодня. Тоді одна паломниця запитала візіонера Івана: «Невже Діва Марія дійсно хоче, щоб ми молилися аж три години щодня? Це дуже багато». Через рік ця паломниця знову приїжджає до Меджуґор’я й питає: «Діва Марія ще досі просить про три години молитви кожного дня?» Іван відповів: «Дорога пані, ви запізнилися, вже не про три години, але про 24 години молитви щоденно просить Богродиця».

Зростати в молитві серцем – це процес. Треба почати. Спочатку хочеться молитися трішки, але поступово починає зростати бажання молитися все більше. Молитва – це стосунки, дружба з Ісусом. Коли встановиться справжня дружба з Ним, жодна буря не зможе знищити її. Молитва – це дім, побудований на скелі. Якщо ми не молимося, будуємо дім на піску. Коли нахлине вода на «дім» наших планів, «побудований» без Бога і молитви, залишиться лише велика руїна.

Останні роки в посланнях Марії ми чуємо: «Нехай молитва буде як рятівний ланець; повітрям, яким дихаєте; нехай молитва стане для вас життям; нехай ваше життя буде молитвою; ви станьте молитвою». Це не означає стати фанатиком. «Молитися власним життям» означає проживати життя з Богом і ніколи не самому. Як наш Господь – молиться вночі, молиться перед працею і після праці, у хвилини, коли важко, ще більше молиться. Молиться всім своїм єством  з любов’ю і для любові.

Молитву неможливо вимкнути, а потім увімкнути. Молитва – це життя, молитва – це те, чого прагне людське серце. Молитва – це радість. У молитві зустрічаємося з Богом, слухаємо, говоримо і отримуємо відповіді. Бог відповідає в молитві через людей, із якими ми зустрічаємося, через природу, через кожну подію, яка відбувається в нашому житті. Коли встановлюються щирі стосунки з Богом у молитві, усе, що відбувається, ми починаємо бачити по-іншому.

 Молитва:

Небесний Отче, дякуємо Тобі за те, що дозволяєш Марії приходити до нас і закликати нас до навернення. Дякуюємо за кожну благодать і дар, отриманий через Її заступництво. Разом із Тобою, Маріє, просимо про дар відкритого серця на любов. Ти – та, хто вчить нас, що важливо лише любити і давати. Допоможи нам, дивлячись на Твій приклад, свідчити в смиренні, відданості Богові, молитві й материнському служінні ближнім. Амінь.

Попередня

Увійти всередину й стишитися (Славко Барбаріч OFM)

Наступна

Будьте свідками миру і любові (О. Любо Куртович OFM)