Поверніться до особистої молитви (о. Любо Куртович, OFM)

Послання Богородиці, Цариці миру, 25 січня 2022 року 
“Дорогі діти! Сьогодні вас закликаю повернутися до особистої молитви. Дітоньки, не забувайте, що сатана сильний і хоче собі притягнути якомога більше душ. Тому ви будьте пильні в молитві й рішучі в добрі. Я з вами й усіх вас благословляю Своїм материнським благословенням. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.

Святий Людовік де Монфорт писав: «Воістину ми повинні повторювати слідом за святими: «Хоч скільки не говори про Марію, ніколи не буде достатньо». І також, спираючись на послання Богородиці, можна сказати: «Скільки не говори про молитву, не закликай до неї, ніколи не буде достатньо».
У цьому посланні Богородиця каже коротко та ясно: «Закликаю вас повернутися до особистої молитви». Про Бога можна прочитати й почути багато красивих слів, які здатні викликати в нас бажання Бога або навіть голод за Ним, але вони не здатні вгамувати цього голоду. Це може зробити тільки особистий досвід зустрічі з Богом, який можна знайти тільки доклавши зусиль і попрацювавши в особистій молитві.
Монах-пустельник Габріель Бунге у своїй книзі «Як молитися» говорить про кризу віри на заході. Водночас бачимо, що з кожним роком з’являється дедалі більше духовної та богословської літератури. Безліч книг духовного змісту є не чим іншим як пошуком охопленої тривогою людини, яка ніяк не може досягти своєї мети. Ми можемо читати духовні праці, книги, мудрі думки священників й отців-пустельників, але в нашому серці та житті нічого не змінюється.

Складається враження, що ми втратили ключ до скарбниці віри та традиції, яка є в Церкві. Віру можна зрозуміти лише практикуючи її. Те саме стосується й Слова Божого – Святого Письма. Слово Боже потребує ґрунту, на який воно впаде, серця, яке його прийме. Тільки втілившись, Боже слово стає конкретним, відчутним та зрозумілим. Святі є живим прикладом втіленого Слова Божого. Вони погодилися на те, щоб Слово Боже ввійшло в їхнє серце – і воно їх оновило й перетворило. У житіях святих ми бачимо Слово Боже – таке зрозуміле, відчутне та конкретне.

Тільки через молитву ми можемо стати тими, хто є насправді, – образом і подобою Божою. Наша глибинна сутність звернена до Бога. А звернення до Бога проявляється в молитві, до якої нас Богородиця по-материнськи закликає й у цьому посланні.

Діва Марія, перед Якою тремтить сатана, попереджає нас про небезпеку, до якої ми схильні, якщо не молимося. Ця небезпека – сатана зі своїми пастками, брехнею та обманом. Завдання сатани – приспати нашу пильність, привернути нас привабливими обіцянками, а якщо спокусимось на них, тоді відчуваємо лише спустошення й стаємо його рабами. Ми дуже легко впадаємо в забудькуватість, духовний сон і віддаляємося від Господа.

Багато чого відволікає нас від Бога: розсіяна увага, життєві негаразди, порожня балаканина, ідеології, страхи, різні спокуси та нещастя. Нинішній час пандемії – це час кризи, який відкриває нам очі на наше духовне багатство чи злидні. Воно показує нам, чи належимо ми Господу, а чи цьому світові та його законам.
Богородиця звертається до нас дуже простими словами, які нагадують слова апостола Петра з його Першого послання: «Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (1 Пт.5: 8). Святий апостол Павло у своєму посланні до ефесян говорить: «Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах» (Еф.6:10-12).

Тут апостол Павло говорить про наше людське життя як про поле боротьби, вдається до категорій війни. Іде серйозна духовна війна – війна за душі. І в ній ми не беззбройні, не позбавлені можливості протистояти злу, хоча наш ворог перевершує нас у силах та лукавстві. Наша війна – не проти плоті та крові, наш смертельний ворог – не тіло. У цьому випадку йдеться про сили зла.
Зло та сатану переміг лише розіп’ятий Господь. Власними силами нам зі злом не впоратися, але ми можемо через молитву звертатися до Господа, дбати про свої стосунки з Ним і берегти їх, робити вибір на користь добра – і таким чином ми маємо захист від сатани.
Молитва
Діво Маріє, Ти благословенна, бо повірила. Ти Непорочна Мати, яка зруйнувала нашого ворога. Ти приносиш і даруєш нам Христа. Ти ведеш нас до Христа. Випроси нам Своїм заступництвом дар віри, пробуди в наших серцях глибинну спрагу Господа, Якому Ти служила й залишилася вірною до самої Голгофи. Багато разів у посланнях Ти кажеш нам: «Я з вами». Ми хочемо молитися, поки Господь не дарує нам випробувати Його близькість і любов, відчути свободу та захищеність від зла та сатани, що полює за нашими душами. Молися з нами, Маріє, за нас і за всіх, хто залишив молитву та Бога. Нехай кожне людське серце, створене за образом і подобою Божою, відчує красу та глибину Божої любові та милосердя. Амінь.

Попередня

І Я не тебе не осуджую…(о. Славко Барбарич, OFM)

Наступна

Чувати з Марією й бути добрим (Тереза Ґажійова)