Біблія, або Святе Письмо, – це слово Боже, звернене до людини в різні епохи й через різних людей, але завжди з одним і тим посилом: Бог любить людину й пропонує їй спасіння.
[Спочатку] Він звертається безпосередньо до окремих людей, наприклад, до пророків, а потім уже вони говорять від Його імені. Конкретні люди, їхнє життя і доля – це також своєрідне Боже слово й послання людині. Бог говорив і в образах, і в повчальних притчах. Апостол Павло так узагальнює все це простими словами:
«Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків» (Послання до Євреїв 1:1).
У тому ж дусі й проповідь про хліб життя у словах та образах було виголошено як пророче сповіщення євхаристії. Те, що Ісус говорив і робив на підтвердження своєї євхаристичної любові, у євхаристії знаходить виконання як найважливіше з Божих обітниць: Бог не залишить свого народу. А підготовкою до Святої Меси та участі в Євхаристії нехай послужить цей розділ, у якому наведені з короткими коментарями основні тексти, які відносяться до того Таїнства, де Бог діє особливим чином.
- Старий заповіт
- a) Жертва непорочного агнця
У період єгипетського рабства ізраїльтяни були пригнічені та сильно страждали. Однак вони не забували в ті тяжкі дні про Бога своїх батьків, Який вирішив вивести їх із Єгипту. Перед виходом сталося щось, що було сприйнято ізраїльтянами як особливий знак того, що Бог є з ними. Згодом це було витлумачено як подію пророчу, що стосується Ісуса Христа й викуплення, і, особливо, євхаристії: мова про непорочне жертовне ягня, чия кров урятувала ізраїльтян. Тому ягня так часто згадується у Святій Месі.
Для розуміння літургійної жертви, її глибини, масштабу та значення важливо завжди пам’ятати цей образ і пов’язану з ним подію. Це була саме пасха – проходження Господа повз, і саме з цим пов’язує Ісус встановлення євхаристії у Великий четвер. Господь побажав, щоб ізраїльтяни пам’ятали про свій кінець і залишалися вдячні за нього – так вони й робили. Так само вчинив й Ісус.
А ось і біблійна розповідь: «І наказав Господь Мойсеєві та Аронові в землі Єгипетській: Місяць цей нехай буде вам початком місяців, перший нехай буде він вам між місяцями року. Промовте до всієї ізраїльської громади так: Десятого дня цього місяця візьміть собі кожен для своєї сім’ї ягня: одне на хату. Коли ж сім’я буде замала на (ціле) ягня, нехай разом з найближчим у межу сусідом візьме ягня по лічбі душ; розрахуйте, щоб ягняти було досить для кожного, хто скільки зможе з’їсти. Ягня ж нехай вам буде без вади, самчик, одноліток; можете взяти його з баранців або з козенят. І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір. І нехай візьмуть крови й помажуть нею одвірки і наддвірок у домах, де їстимуть його. Нехай їдять м’ясо тієї самої ночі; спеченим на вогні нехай їдять його, з опрісноками та з гіркими зелами. Не їжте ніякої сировини, ні звареного в воді, а тільки жарене на вогні, і з головою його і з ногами та з нутрощами. І не зоставлятимете нічого до ранку; що ж з нього зосталось би до ранку, спалите на вогні. А їстимете його ось так: стегна ваші попідперізувані, обув’я ваше на ногах ваших, і костури ваші в руках у вас; і їстимете похапки: пасха то Господня. Тієї ночі перейду по землі Єгипетській і уб’ю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до скотини, і над усіми богами єгипетськими вчиню суд; я — Господь. Кров буде вам знаком по домах, де будете, і як побачу кров, мину вас, і не впаде на вас ніяка смертна язва, як каратиму Єгипетську землю» (Книга Вих. 12:1-13).
