ЯК НАШІ СЕРЦЯ МОЖУТЬ СТАТИ ПОДІБНИМИ ДО СЕРЦЯ МАРІЇ (1 частина) (о. Славко Барбарич, OFM)

Якщо ми дослідимо значення слова «подібний», то побачимо, що воно полягає в тому, що щось нагадує щось якостями, характеристиками чи зовнішнім виглядом. Отже, якщо ми хочемо, щоб наші серця були схожими на серце Марії, вони повинні набути Її якостей, характеристик чи зовнішнього вигляду. Якщо зазирнути ще глибше, якщо наші серця хочуть стати схожими на серце Марії, нами повинні керувати три мотиви: ми хочемо краще пізнати Марію, ми маємо сильне бажання стати схожими на Неї та ми готові щось зробити, щоб досягти цього!

Євангеліє від Луки говорить, що «Марія зберігала всі ці слова, роздумуючи про них у своєму серці». Це зберігання та роздумування означає, що Вона порівнювала те, що говорив Ісус, з тим, що Вона вже знала з Писання.

Нам слід подивитися на Марію та наш власний особистий досвід і порівняти їх, бо Марія зробила саме це, дивлячись на Ісуса.

Ми не знаємо багато про життя Марії, але знаємо, що вона могла зануритись в тишу, але Її занурення не було відсутністю. Вона могла втрутитися, коли це було необхідно, а потім відійти, як це зробила в Кані. Спочатку Вона сказала Ісусу: «Вина не мають», потім сказала слугам, що робити, а тоді відійшла. Вона побачила, що є проблема, і щоб зберегти добре ім’я родини, відреагувала так, як би зробила подруга чи мати. Марія занурилася в мовчанні, але Вона не була відсутньою. Її поведінка показує нам, що мовчання не означає, що ми закриті для інших. Мовчання може означати, що ми ще більш присутні, більш свідомі, більш чутливі до ситуації.

Ми знаємо багатьох людей поверхово. Ми пізнаємо їх глибше лише тоді, коли пізнаємо їх зсередини. Ось чому нам потрібно пізнати Марію зсередини. У нас немає точних даних чи зовнішніх деталей про те, як Вона діяла. Автори Євангелій не турбуються про точні дані чи зовнішні деталі. Коли ми читаємо те, що Марія сказала в Євангеліях, ми бачимо, що зовнішні елементи не такі важливі.

Євангелія розглядають Її внутрішній стан. Наприклад, у Благовіщенні ми не знаємо, о котрій годині доби це сталося чи які були розміри кімнати, але ми знаємо, як розгорталася розмова Марії з ангелом. Ангел приходить, Марія трохи налякана, але зрештою каже: «Нехай мені станеться за твоїм словом». У Євангеліях ми бачимо, що Марія розважала та роздумувала. Вона говорила, ставила запитання та слухала. У Неї були свої страхи, але Вона була жінкою віри, жінкою, яка вірила, що Бог всемогутній, і тому Вона сказала: «Нехай мені станеться за твоїм словом». Марія також була сміливою. Її могли навіть побити камінням через позашлюбну вагітність.

Вона сказала «так», хоча й знала, що може статися. Це справді сміливо! Вона подумала: оскільки я вірю, я йду вперед і ризикую.

У Книзі Буття, у протоєвангелії, Марія проголошена Жінкою, яка переможе зло своїм Нащадком. У цьому протоєвангелії вперше після гріхопадіння Адама і Єви сповіщається про прихід Марії. Вона буде жінкою, яка переможе зло. Ми хочемо слідувати за цією внутрішньою програмою.

Марія була дуже сильною жінкою. Це видно з того, що Вона просить нас у Меджуґорських посланнях. Однієї дощової ночі Богородиця покликала візіонера Івана та його молитовну групу піднятися на гору Крижевац. Я запитав, чому Богородиця просить про щось подібне в таку холодну погоду. Іван відповів: «Коли хтось тебе любить, він має сміливість і просити тебе про щось».

Марія є смілива, бо в ці часи Вона наважується просити нас постити двічі на тиждень. Хто ще наважиться просити про таке! Навіть якщо ніхто не постить, Вона все одно просить. Така сміливість живиться любов’ю та смиренням. Сміливість може стати дуже руйнівною, якщо її не живити любов’ю та смиренням. Вона може знищити нас і всіх інших.

Найбільший акт сміливості – це прощення. Потрібна сміливість, щоб сказати «будь ласка, пробач мені» або «Я прощаю тобі». Марія вчить нас прощати. Під Хрестом Вона стала матір’ю тих самих людей, які розіп’яли Її Сина. Ісус сказав: «Ось твоя мати!» Він мав на увазі не лише Івана, а все людство, яке таким чином отримує Матір.

Марія говорить нам щось важливе. Запитували, чому Вона така гарна. Вона відповіла: «Тому що Я люблю». І в цьому ми можемо стати схожими на Неї. Ми повинні любити. Якщо ми хочемо стати схожими на Марію, іншого шляху немає. В одному посланні Богородиця каже: «Просіть Бога прийти вам на допомогу, але не за вашими бажаннями, а за Його любов’ю».

Попередня

Любов переможе зло

Наступна

Моліться сильніше й більше за мир (Тереза Ґажійова)

Популярне