Мир – це особа – Ісус. Це було на Різдво 2012 року, коли, за свідченням візіонерки Марії Лунетті, Дитятко Ісус уперше під час об’явлення з рук Богородиці промовило: «Я ваш мир — живіть за Моїми заповідями».
Мир Ісуса не з цього світу. Він каже нам, що ми можемо отримати його, дотримуючись заповідей. Він поклав Своє життя за найбільшу заповідь, яку дав нам: «Будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. І будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає» (Мр. 12: 30-31).
Ісус і його святі друзі вмирають із любові до цієї заповіді. Це Ісусова дорога миру.
Ми всі прагнемо миру й шукаємо Його. Переважно все, що робить людина, робиться задля того, щоб матись добре, щоб бути задоволеною. Мир, який пропонує цей світ, короткочасний, він швидко минає. Могутні цього світу хочуть, щоб інші померли за них, щоб їм було добре, щоб мали мир. Ісус показує нам інший шлях; по-людськи виглядає, ніби Він програє, але врешті-решт Він є єдиний переможець. Останнє слово за любов’ю.
Неспокій виникає, коли ми не можемо померти за інших, прийняти їх такими, якими вони є, ситуацію такою, яка вона є. З малих неспокоїв, конфліктів, виникають великі – і можуть перерости у війну. Марія дає нам просту пораду: поверніться до молитви.
Ісус постійно перебував у молитві з Отцем, коли вже було важко – молився більше. З ким ти є, таким ти є, а ще кажуть, що кожен молиться так, як живе, тому кожен живе так, як він молиться.
«Плід молитви — віра, плід віри — любов, плід любові — служіння, а плід служіння — мир», — сказала Мати Тереза. З її життя відомий такий випадок. Її співсестри все більше працювали, щоб піклуватися про бідних на вулицях Калькутти. Це потребувало так багато часу, що аж позначилося на щоденній програмі сестер у монастирі. Вони думали, як відкоригувати програму, аби приділяти більше часу для бідних, а тому вирішили скоротити щоденну Адорацію. Та замість того, щоб скоротити час молитви, Мати Тереза продовжила його на годину. Повернувся мир – і часу на все стало вдосталь. Мати Тереза знала: оскільки потреби в служінні зростають, потрібно більше молитися. Плід віри – це конкретна любов, яка приносить мир.
Цариця миру закликає нас: «Поверніться до молитви», – і це є відповіддю на вирішення неспокою. Вона сказала: «Немає миру, дітоньки, там, де не моляться, і немає любові там, де немає віри… У молитві ви отримаєте відповідь на всі ваші «чому» і кожен біль, хрест, темрява переміниться на світло. Моє Материнське Серце прагне того, щоб ваше серце було відкритим, щоб йому могло сказати: «Вір!»… Діти мої, віра – це єдине, що додасть вам сили у ваших життєвих випробуваннях. Вона відновить вашу душу й відкриє шляхи надії. Я з вами. Збираю вас навколо Себе, тому що хочу допомогти вам, аби ви могли допомагати своїм ближнім у відкриванні віри, єдиної радості життя і щастя».
Молитва
(від святого Франциска)
Господи! Учини з мене знаряддя Твого миру: де ненависть – учини, щоб я ніс Любов; де кривда – щоб я ніс Прощення; де розлам – щоб я ніс Єдність; де сумнів – щоб я ніс Віру; де помилка – щоб я ніс Правду; де розпач – щоб я ніс Надію; де смуток – щоб я ніс Радість; де темрява – щоб я ніс Світло. Учителю, учини, щоб я не стільки шукав бути втішеним, скільки потішати; не стільки бути зрозумілим – скільки розуміти; не стільки бути любленим – скільки любити. Бо даючи – отримуємо, прощаючи – отримуємо прощення; помираючи – воскресаємо до Вічного Життя!
