Слава Ісусу Христу і Марії!

Мене звати Тетяна, мені 40 років, виховую прекрасну донечку Софійку, якій 14-ть.

Моє життя завдяки Богові через заступництво Марії змінилося. Десять років тому я була в Меджугор’ї вперше, хоча Марія завжди була для мене Небесною Мамою, але того вечора я зустрілася з Нею вживу – в обіймах, в словах любові й невеличкій настанові, яка змінила моє життя. Марія сказала: “Я так довго чекала нашої зустрічі! Дякую, що ти тут.Я завжди молюся у твоєму наміренні й прошу тебе: молися у моєму наміренні”. Ці слова наскільки глибоко увійшли в моє серце, що вервиця не виходила з моїх рук від того дня.Тоді я була дитина-сирота: мій тато –  зловживав алкоголем; мама – на роботі за кордоном; чоловік – вибрав пригоди цього світу, і маленька донечка була лише на моїх руках. Словом, повна безнадія і пекло навколо мене.

Але сьогодні я щаслива, бо мої батьки вінчані, живуть у Божій благодаті, мирі й любові. Мама вдома, працює, тато вже три роки не вживає алкоголю і не курить, і більше того алкоголю в нашому домі взагалі немає, на жодному святі сім’ї. Донечка щаслива, бо має радісну маму, тобто мене, і Бог завжди турбується про неї через різних людей,яких посилає в наше життя. Вірю, що вона також буде мати справжні відносини зі своїм батьком, як із порадником.

Вірю в подружнє життя для себе та для неї. Але сьогодні завдяки спільній молитві з Богородицею на вервиці я не сирота, а улюблена донечка Отця Небесного й маю всього вдосталь, щоб поділитися з ближніми.

Тетяна, Івано-Франківськ