Вступне слово
Говорити про піст сьогодні, в епоху споживання і споживацького менталітету, – це говорити на забуті релігійно-біблійні та християнські теми. Тоді як у Церкві повністю втрачено не тільки практику, але також і значення посту, світ дедалі більше говорить про піст лікувальний і про різноманітні дієти, якими бажаємо протистояти хворобам і надмірній вазі. Дедалі більше спеціалізованих клінік пропонують лікувальний піст, мають дуже добрі результати, що приваблюють дедалі більше людей, які шукають допомоги. Також добре знаємо, що багато сучасних хвороб спричинені надмірним споживанням їжі й напоїв, та й загалом невпорядкованим способом харчування. У таких небезпеках людина шукає рішень, які дають надію. Ось чому дедалі більше людей – окремих осіб або рухів – прагнуть повернутися до природи й до природного способу життя. І що більшій кількості людей вдасться це зробити, то менше буде жертв способу життя, який не рахується з природою.
Кожна релігія визнає піст, і всі релігії вимагали від своїх послідовників посту. В біблійному об’явленні Старого Завіту також ідеться про піст, і він завжди пов’язаний з молитвою як засобом досягнення миру. Новому Завіту також знаний піст. Ісус постив перед тим як почати прилюдно проповідувати і заповідав своїм Учням постити. У церковній традиції піст пов’язаний особливо з Євхаристією та з часом Великого посту й підготовки до свят. Цієї традиції дотримувались упродовж багатьох століть, та останнім часом у Церкві залишився від неї ледь помітний слід. Є ще Попільна Середа і Страсна П’ятниця, але й ці два дні втратили свій практичний зміст і правдиве значення.
Ця книга постала з контексту подій у Меджуґор’ї. Заклик постити зненацька заскочив багатьох людей: багато хто вважає, що йдеться про перебільшення та фанатизм, оскільки нас закликають постити на хлібі й воді два дні на тиждень, в середу і п’ятницю. Багато хто вважає це неможливим, а навіть непотрібним. Послання про піст дають зрозуміти, що Пресвята Богородиця так не вважає. Вона міркує по-біблійному та по-церковному. Вона знає правдиві й перевірені умови для духовного росту, а такими умовами є піст і молитва.
Розважаючи над своїм досвідом посту і над досвідом людей, які брали участь у тижневих семінарах посту й молитви, я дедалі ясніше бачу всю несправедливість, завдану практиці посту в наш час, а в тому – і всю кривду, якої зазнає правильний духовний ріст.
Шановний читачу, в цій книжці я звіряю тобі мої роздуми про піст і про мій досвід посту. Хочу допомогти тобі зрозуміти, як потрібен піст і що постити – це добре – як для тіла, так і для душі. Понад те, хочу допомогти тобі зважитися на піст, аби ти сам досвідчив, як це добре – постити.
Звіряючи тобі всі мої роздуми й досвід, прошу Бога, щоб дав тобі милість почати постити й молитися, щоб ти сам досвідчив, що Богородиця має всі підстави закликати нас до посту й молитви.
1Попільна Середа – за уставом римо-католицької церкви перший день Великого посту. У римо-католицькій традиції Великий піст починається в середу (тут прим. перекладача).