Роздумуючи над відвідинами Фатіми Папою Іваном-Павлом ІІ 13 травня 1982 року, спробуємо подивитися на значення явлінь Божої Матері в цьому місці очима Понтифіка, який сказав Їй своє «Totus Tuus» («Увесь Твій»).

Віддати славу Матері й відпочити в Її обіймах

«40 хвилин молитви біля ніг  статуї Фатімської Богоматері. Зосереджений, схиливши голову й затуливши обличчя руками, він стояв на колінах – стомлений, ніби обтяжений багатьма випробуваннями, з величезною відповідальністю й засмученим поглядом. Але вийшов він звідтіль бадьорий, спокійний, світячись глибокою радістю!» Так описує один із очевидців зустріч Папи Івана-Павла ІІ зі своєю Небесною Матір’ю у Фатімі 13 травня 1982 року, о 17 годині, рівно через рік після замаху на нього на площі Святого Петра в Римі.

Замах на спадкоємця Петра Понтифік бачить як заклик побувати тут. На знак подяки Божому Провидінню разом зі старозавітним пророком проголошує “гімн слави Непорочній Матері Слова”:

«Благословенна Ти, дочко, Богом Всевишнім понад усіх жінок на землі! Благословенний Господь Бог, що створив небо й землю, що повів тебе на те, щоб стяти голову вождеві наших ворогів. Уповання на тебе ніколи не пропаде в серці людей, які згадуватимуть повіки силу Божу» (Юд. 13: 18-19).

Оцінка Фатімських об’явлень і відповідь Церкви

Отож розглянемо декілька причин визнання Фатімських послань (їх відповідність загальному Божому Одкровенню в Ісусі Христі), на які вказує Папа Іван-Павло ІІ:

1) Суть послань Фатіми – це істинна правда й заклик Євангелія: «Покайтеся і вірте в Євангелію» (Мр. 1: 15);

2) Відповідно до традиції багатьох віків, Богородиця у Фатімі також закликає до молитви Розарію, особливо за грішників та за душі в чистилищі;

3) Послання спрямовані до дітей. У таких об’явленнях діти мають особливий привілей (також і Бернадета в Люрді): з одного боку – дитяча простота й відкритість, з іншого – простота мови й змісту послань.

Зміст Фатімського заклику настільки глибоко пов’язаний зі Святим Писанням, наголошує Понтифік, що Церква відчуває заклик у його втіленні. Це привело до більш глибокого розуміння такого акту, як посвята Серцю Марії. Посвяту світу не раз здійснювали наступники Петра і до Івана-Павла ІІ. Особлива турбота Марії як Матері в Її євангельких закликах Фатімських послань закріпилося в особливому титулі Марії – Матері Церкви».

Значення посвяти Марії

У Своїх посланнях у Фатімі Пречиста Діва Марія просить посвятити світ Її Серцю. Іван-Павло ІІ, як ніхто інший, знав, що значить посвята Марії, що значить Totus Tuus («Увесь Твій»). Цю таємницю він намагається розкрити у своїй проповіді, пропонуючи побачити підніжжя Хреста, де відбувається виконання дивовижного заповіту: «Жінко, ось син Твій» – «Ось Матір твоя» (Ів. 19: 26-27). Мати Божа стала Матір’ю людини, а в обличчі Івана – усього людства, або кожного особисто.

Материнство – означає турботу за життя дитини. найбільша перепона на шляху людини до Бога – гріх. Саме він приводить до відокремлення від Бога й вічної загибелі. Відречення від Бога приводить до моральної деградації й падіння суспільства. Заклик Богородиці до покаяння – це материнський заклик. Любов, яка «радіє правдою» (1 Кор. 13: 6) – вимоглива й наполеглива. А заклик до покаяння співзвучний до заклику до молитви, молитви Розарію, що єднає нас із самою Матір’ю Божою.

Непорочне Серце Марії духовно з’єднане з пробитим Серцем Її Сина. Посвята світу Серцю Богородиці означає через заступництво Матері наближатися до джерела життя, що тече з Голгофи, відкуплення й благодаті, відкуплення всіх гріхів світу. Знаючи це краще за будь-кого, Діва Марія закликає нас до навернення й прийняття Її материнської допомоги на нашому особистому шляху навернення.

Святіший Отець закликав усіх єпископів до відновлення посвяти світу Серцю Богородиці й запросив кілька десятків єпископів із різних країн до Фатіми як представників світового єпископату.

«Із чим же приходить до Пречистої Діви Марії наступник Петра?»

«Він читає з трепетом у серці заклик до покаяння, він виступає свідком великих страждань людини й небезпеки для всіх народів, він стоїть у глибокій вірі у відкуплення світу, у спасительну любов, сильнішу від всякого зла». У молитві перед очима Папи – світ кінця другого тисячоліття, світ сучасний і сьогоднішній світ:

«Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво…” Ти, Мати людей і народів, що знаєш про “всі їх страждання й надії”, Ти, яка Своїм материнським Серцем відчуваєш боротьбу добра зі злом, боротьбу, яка потрясає наш світ, охопи Своєю материнською любов’ю все людство, увесь світ, який ми посвячуємо Тобі з відчуттям тривоги за долі людей і народів, особливо тих, які найбільше цього потребують…

О Непорочне Серце! Допоможи нам перемогти це страшнее зло, яке так легко пускає коріння в серцях людей, яке своїми незримими наслідками вже тяжіє над сучасним світом, намагаючись закрити дорогу в майбутнє! Від небезпеки атомної війни й самознищення, гріхів проти життя людини і її честі, усіх несправедливостей на всіх рівнях суспільства, гріхів проти Божих заповідей і Святого Духа, від спотворення правди про Бога – спаси нас!

Прийми, Мати Божа, цей заклик, наповнений стражданнями всіх людей! Нехай ще раз зійде на світ безконечна сила милосердної Любові й зупинить зло! Нехай у Непорочному Серці Твоєму для всіх відкриється світло Надії».