Молитва й піст творять чудеса (о. Любо Куртович, OFM)

У посланні минулого місяця серпня, як і в цьому, Богородиця повторює: «Верніться до Бога та молитви». Мати повторює, тому що діти забувають. Згадаймо: коли ми були дітьми, скільки разів мама повторювала нам одне й те саме – ми ж не чули її або не хотіли чути, що вона говорить. У духовному сенсі всі ми – діти. Матір добре бачить духовний стан Своїх дітей, і тому Їй доводиться раз у раз повторювати одне й те ж. Те, що Вона говорить, дуже просте, але саме те, що просте, часом найважче втілити в життя.

Матір говорить про те, що ми вже знаємо, але думаємо, що нам уже ні до чого слухати це знову. Розмови про це дітям можуть здаватися нудними, надокучливими й ніколи не змінними. Однак іншого шляху й будь-яких інших засобів не існує. Мати може говорити, звертатися, але не може замість нас прийняти рішення та жити.

Вона не раз говорила нам: дорогі діти, почніть знову жити посланнями, які Я передаю вам. Стільки разів ми чули Її заклики до молитви та посту.

«Дітоньки, той, хто молиться, не боїться майбутнього, а хто постить – не боїться зла; закликаю молитися й постити в Моїх намірах, бо сатана хоче знищити Мій план».

У сьогоднішньому посланні Вона каже нам: «Молитва й піст творять чудеса у вас і навколо вас».

Те, що говорить нам Діва Марія як Матір Церкви, відомо протягом усієї історії та підтверджено в ученні й житті безлічі святих. Святий єпископ Петро Хрисолог каже: «Молитва стукає в двері, піст видобуває, милосердя отримує. Молитва, милосердя і піст – всі три складають одне та взаємно оживляють одне одного.

Бо піст – це душа молитви, а милосердя – це життя посту. Нехай ніхто їх не роз’єднує, бо вони нероздільні. Хто практикує тільки одне або два з них, той не має нічого».

Людина перед Богом найчесніша, коли відчуває себе безсилою, маленькою, обтяженою хрестом і стражданням, – тоді й наші молитви чесніші, глибші та інтенсивніші. Так й отець Славко Барбарич, справжній учень у школі Богородиці, учив нас: «Своє безсилля людині легше пережити під час посту, оскільки душа в тілесному пості більш відкрита Богові. Без посту наше молитовне слово залишається без істинної основи».

Ми належимо Богові не тільки душею та серцем, а й тілом. І саме в пості Бог найсильніше відчувається, так би мовити, фізично.

Піст, як і молитва, – це засіб, а не мета. Піст потрібен не Богові, але нам, щоб мати нормальний стан і тіла, і духу. Сам піст не створює віри, але може відкрити серце до сприйняття її, щоб Бог міг творити потім Свої чудеса в нас і навколо нас. Віра виходить від слухання Божого Слова, але піст робить нас більш чуйними до нього й до того, щоб сприйняти його всерйоз.

Коли учням не вдалося вигнати злого духа з хлопчика, вони запитали Господа, чому. Ісус же відповів: «Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом» (Мр. 9:29).

Наберімося мужності знову оживити в собі слова й заклики Божої Матері та втілити їх усерйоз на практиці, щоб і ми самі могли пізнати Божі чудеса у своєму житті.

Молитва: Діво Маріє, дякуємо Тобі за материнське терпіння протягом усіх цих років із нами, Твоїми дітьми. Дякуємо, що Ти невтомна з нами. Прости нам всю глухоту й сліпоту серця. Стукай, стукай у двері нашого серця, поки ми не почуємо Твого материнського заклику. Випроси для нас благодаті, Ти, благодаті повна, – благодаті вкласти своє серце і руки у Твої руки, щоб Ти вела нас вірними кроками до Ісуса. Ти йшла та росла на шляху віри. Ти Матір віри, ти благословенна, що повірила. Випроси для всіх, хто в темряві, хто заблукав і шукає світла та сенсу свого життя, знайти їх через Тебе в Бога, Який – єдиний наш сенс і наша мета. Амінь.

Попередня

Бог мене посилає, щоб спасти вас (Терезія Ґажійова)

Наступна

Адорація Пресвятих Дарів, Меджугор’є, 29.09.2020