Ми знаходимося на початку Адвенту, в якому хочемо підготуватися до приходу Ісуса. Ісус прийшов у плоті, але Він постійно хоче увійти в наше життя.

«От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною.» (Одкр. 3, 20).

Діва Марія попереджає нас про прихід Ісуса і запрошує нас, щоб ми могли звернути увагу на Ісусове «стукання» і почути Його всередині та в нашому сумлінні.

Своїми об’явленнями Діва Марія запрошує нас підготуватися до приходу Ісуса. У часі Адвенту постать Йоана Хрестителя виділяється як голос, що кличе в пустелі: «Приготуйте дорогу для Господа, випростуйте Йому стежки!» Йоан Хреститель походить із певної пустелі, але існує також пустеля, яка не є поза нами, а всередині нас. Пустеля може бути охолодженням міжособистісних стосунків, віддаленням один від одного, байдужістю, самотністю чи ще гірше злочестивістю. Найнебезпечніша пустеля – це та, яку людина може нести в собі.

Всередині людина може стати пустелею, з сухим і згаслим серцем, без світла і надії.

Людина боїться пустелі. Боїться зустрічі з самою собою, тобто можливості зустрітися з Богом, навіть якщо вона прагне і потребує цієї зустрічі. На жаль, ми заповнюємо прогалини, які існують в нас і між нами різними способами і засобами. Скільки речей ми робимо, щоб не бути самотніми? Засоби спілкування множаться, а справжнє спілкування та справжні зустрічі все більше зменшуються. Соцмережі звинувачують у зникненні сімейних розмов. Але соціальні мережі можуть заповнити порожнечу, яка вже існує в родині.

«… хочу вас закликати до молитви, щоб Адвент був молитвою сім’ї.».

Сьогодні ніщо так не загрожує і не атакується, як сім’я. Сім’я – це людська, але водночас і божественна спільнота на землі. Не можна пізнати сім’ю, ані не може сім’я нормально жити без виміру віри та молитви. Від сімейного життя залежить виживання людства.. Сім’я – це як святиня, бо зберігає Божу присутність у світі. Сім’я – це церква в мініатюрі, домашня церква. Немає людини без сім’ї, вона не існує одна. Немає людей поза сім’єю. Ми відзначені сім’єю і існуємо лише по відношенню до сім’ї.

Не дарма кажуть, що діти вдихають те, що видихають їхні батьки. Тому дуже важливою є відповідальність батьків у вихованні дітей. Батьки як ніколи запрошені говорити про Бога та віру один з одним та зі своїми дітьми. Особливо свідчити свою віру перед дітьми, вміти спільно молитися перед дітьми, що зміцнює їхню взаємну єдність і допомагає зберегти сім’ю, незважаючи на всі труднощі та спокуси, яким вони піддаються.

Молитва

Діво Маріє, Ти жила в сім’ї і знаєш сімейне життя. Ти найкраще знаєш, що означає бути донькою, нареченою, дружиною та матір’ю. Усі наші сім’ї віддаємо Твоєму заступництву, о Маріє. Випроси їм сили та відваги, щоб приділяли час Богові у спільній сімейній молитві, завдяки якій благословення зійде на всі наші сім’ї. Особливо молимося за всі нещасні та невпорядковані сім’ї, в яких немає єдності, любові, розмови та миру. Ти, о Діво Маріє, пережила у своєму житті великі діла, які Бог зробив для Тебе. Молися за всі наші сім’ї, щоб вони могли відчути діла Божі у своєму сімейному житті через спільну молитву, через яку Бог може прийти. Амінь.