Різдво позаду, але водночас воно супроводжує нас цілий рік. Різдво – це заклик. Заклик до навернення та відкриття серця Царю миру, до чого нас закликає Цариця миру.

Послання Богородиці – це ще й заклик до іспиту сумління та питання: де я сьогодні, через кілька днів після Різдва, порівняно з початком Адвенту? Чи я зрушив з вихідної точки чи залишився на рівні обіцянок і добрих намірів?

І цього Різдва Діва Марія приносить нам Ісуса й бажає Своєю любов’ю та благодаттю духовно народити Його в наших серцях. Це бажання Її Непорочного материнського Серця. Містик Ангелус Сілезіус говорив: «І якщо б Ісус тисячу разів народився у Вифлеємі, це все було б марним, якщо Він не народився у твоєму серці».

Євангеліє не говорить нам точну дату народження Ісуса, ми не знаємо, чи народився Він у сараї чи хліві. Ми знаємо лише період історії – час правління римського царя Августа, який проводив перепис населення. День народження Ісуса – не день, коли Він народився як Бог у серцях євангелістів. Народження Ісуса в їхніх серцях записано дуже точно – не лише з точністю до дня, а й до самого моменту, коли це сталося. Так само, як Ісус народився в серцях стількох людей до нас, Він може і хоче народитися сьогодні й у наших серцях.

Силою та міццю Духа Святого Ісус і сьогодні хоче народитись у нас. Апостоли лише після зіслання Духа Святого зрозуміли, ким є Ісус. Після зіслання Святого Духа їм більше не було страшно за своє життя, вони стали готові прийняти мученицьку смерть за Ісуса.

Різдво – заклик до навернення. Навернення – це зустріч із живим Богом. Це момент, коли в чиємусь серці народжується Ісус Христос як Бог. І сьогодні найважливіше запитати себе: коли Ісус народився в моєму серці та чи народився Він у ньому взагалі?

Ісус може народитись у нас і відродити нас. Наважмося, як пастухи, піти за Ісусом, уклонитися Йому. Прийдімо до Ісуса в смиренні та сердечному каятті. У Євангелії від Луки сказано: «Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла» (Лк. 2, 8-9).

Пастухам було дано досвідчити Славу Божу. Можливо, і ми можемо досвідчити дещо з Божої Слави, якщо прийдемо до Нього. До цього нас закликає й Цариця миру в цьому посланні: «Я з вами та молюсь за вас, щоб ви відкрились прийняти Царя миру». Нехай материнський заклик Діви Марії спонукає нас відкритися Ісусові, Царю миру, Який єдиний може наповнити наше серце сенсом і миром.

Молитва

(Автор цієї молитви – кардинал Джон Генрі Ньюмен. Вона була однією з улюблених молитов св. Матері Терези)

Дорогий Ісусе! Допоможи мені розповсюджувати Твій аромат любові, куди б я не пішов. Наповни мою душу Твоїм Духом та життям. Наповни Собою все моє єство, щоб моє життя було відображенням Твого життя. Освіти мене Своїм світлом, щоб кожен, кого я зустрічаю на своєму шляху, міг відчути Твою присутність у моїй душі. Нехай їхній погляд не бачить мене, а лише Тебе, Ісусе! Перебувай зі мною, і тоді Я почну сяяти, як Ти, і бути світлом для інших. Це світло, Господи, буде повністю від Тебе; у ньому не буде нічого від мене. Через мене Ти світитимеш іншим. Дозволь мені прославляти Тебе Твоїм улюбленим способом – освітлюючи людей навколо себе. Дозволь мені проповідувати любов не словами, а прикладом мого життя, силою, надихаючим впливом моїх справ, показуючи всю глибину любові, яка палає в моєму серці до Тебе. Амінь.