Напередодні свята всіх святих і дня спомину всіх померлих Богородиця закликає нас вибрати святих як зразок та приклад, щоб ми могли зростати на шляху святості. Маємо багато святих, мучеників і свідків віри, яких Церква проголосила святими. Вірю, що святих є набагато більше, ніж тих, кого Церква канонізувала або коли-небудь канонізує. Як сказано в Посланні до євреїв: «Тож і ми, маючи навколо себе таку велику хмару свідків, скиньмо всякий тягар і гріх, що так легко обмотує, і біжімо витривало до змагання, що призначене нам…» (Євр 12: 1).

На шляху віри нам потрібні приклади тих, хто справді й до кінця жив вірою та відданістю Господу. Ми не покинуті й не полишені на самих себе. Існує незрима присутність та допомога святих, які заступаються за нас перед обличчям Божим і супроводжують нас. Вони свідчать, що християнське життя не є недосяжним ідеалом. Бог не очікує від нас неможливого. Щоб досягти святості, не потрібно йти далеко – її можна досягнути у своєму повсякденному житті. Бути святим означає протягом усього дня виконувати свої обов’язки. Справа не в тому, що ми робимо, але як це робимо. Важливо не те, яку саме роботу ми виконуємо, а те, з якою любов’ю її виконуємо.

На шляху віри нам потрібні приклади тих, хто справді й до кінця жив вірою та відданістю Господу…

Святість – це дар Божий, бо єдино Бог святий. Марію з самого моменту Її зачаття осіняє «сяйвом єдиної святості». Отець благословив Її – більше, ніж будь-яку іншу створену особу – «у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах» (Еф 1: 3). Однак при всій повноті благодаті, якої Марія удостоїлася, Вона не була позбавлена від випробувань, пережитих на цій землі. А тому Вона може – краще та надійніше, ніж будь-хто – допомогти і нам залишатися вірними Богу в усіх труднощах і випробуваннях.

Святими не народжуються, святими стають. Цікаво, як пише про це Томас Мертон у своїй автобіографії «Семиярусна гора». Він згадує розмову зі своїм другом Бобом Лаксом, коли одного весняноного вечора вони йшли по нью-йоркській П’ятій авеню, і Боб раптом запитав його:

Лакс: Ким ти взагалі хочеш бути?

Мертон: Не знаю, напевно, хорошим католиком.

Лакс: А що таке «хороший католик»?… Насправді ти хочеш сказати… що хотів би стати святим?

Мертон: А як мені стати святим?

Лакс: Святим стає той, хто цього хоче.

Мертон: Я не можу бути святим. Я не можу бути святим…

Лакс: Єдине, що потрібно, щоб стати святим, – це хотіти цього. Ти хіба не віриш, що Бог зробить із тебе то, заради чого тебе створив, якщо тільки ти Йому дозволиш? Усе, що тобі потрібно зробити, – тільки захотіти.

Справа не в тому, що ми робимо, але як це робимо. Важливо не те, яку саме роботу ми виконуємо, а те, з якою любов’ю її виконуємо…

Бути святим не має нічого спільного з проголошенням когось в якості святого і ще менше – з ореолом святості. Святі випромінюють внутрішнє світло зовні без будь-яких зовнішніх почестей і похвали. Святість проявляється у великій скромності. Так, Іоанн XXIII говорив собі: «Іоанне, не сприймай себе занадто серйозно». А Тереза від Дитятка Ісуса сказала: «Я, по суті, – лише те, що бажає Бог».

Тільки з Богом ми можемо рости до повноти благодаті й життя. У Нього немає потреби принижувати нас. Він хоче, щоб ми росли до Його величі й повноти. Тільки Бог робить нас великими. Йому не потрібна моя малість. Він не принижує мене. Він не радіє моїм гріхам.

У молитві Бог може мені сказати те, чого не може сказати мені жодна людина. А Бог промовляє в тиші, у молитві серця і творить у нас усе нове. І тому Богородиці як Матері важливо, щоб ми зважилися піти шляхом витривалої молитви, щоб там зустріти Бога, Який творить у нас усе нове.

Молитва:

Пресвята Діво Маріє, Царице Миру, Мати Ісуса, Царя Миру! Тобі довелося зазнати на життєвому шляху нещасть, через які проходимо всі ми. Ти знаєш серця й життя кожного з нас, тому й говориш нам: «Знаю, що маєте проблеми, труднощі, страждання й тривоги».

Ти Матір, яка найкраще знає, чого нам не вистачає, – заступайся за нас. Заступайся за наші сім’ї, за кожне серце, яке перебуває в стражданні й тривозі. Доручаємо Тобі всіх, у чиєму серці темрява, всіх, хто поневолений ненавистю та злом. Дякуємо Тобі, Мати, за те, що Ти не відступаєш від нас. Ми теж хочемо залишатися з Тобою, щоб учитися молитися, вірити і, подібно до Тебе, віддати своє життя Господу. Амінь.