Марія закликає нас до співпраці. У кожному Її слові відчуваємо Материнську любов і турботу про всіх Своїх дітей. Уявіть собі матір, яка однаково любить усіх своїх дітей, однаково піклується про них, але деякі з них віддаляються від Ісуса. Тоді увага матері найбільше зосереджена на тій дитині, якій загрожує небезпека. Мати просить інших дітей, які перебувають на правильному шляху, допомогти братові чи сестрі, які впали в гріх. Кожна людина на землі є дитиною Марії. Мати хоче, щоб усі вони були врятовані. Її Материнське серце кровоточить, коли Вона бачить нас, Своїх дітей, у наших гріхах і далеко від Ісуса.
Вона показує нам шлях Ісуса й вихід, щоб забрати тих, хто впав, на небо – жертвуватись за них. Ісус сказав: «Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо. 15:13). Кожен із нас страждає. Страждання – це таємниця. Іноді воно болюче, нестерпне й без віри в Бога доводить нас до відчаю. Віра допомагає нам у нашому болю. Біль, прожитий і відданий Богові, спасає, приносить мир. Марія у Своїх посланнях про страждання говорить нам: «Я свій біль ховала любов’ю, але ви, діти мої, маєте багато питань. Не розумієте болю. Не розумієте, що через Божу любов маєте прийняти біль і зносити його. Його досвідчить кожна людська істота меншою чи більшою мірою. Але з миром у душі й у стані ласки існує надія. (…) Апостоли моєї любові, ви, які терпите, знайте, що ваші болі стануть світлом і славою. Діти мої, допоки зносите біль, допоки терпите, небо входить у вас і ви всім навколо себе даєте трохи неба та багато надії» (02.09.2017).
Жертвувати стражданням не означає вдавати, що воно нас не болить. Марія вчить нас ховати страждання в любові. Але коли ми страждаємо, скажімо Їй: «Мамо, це дуже важко, мені боляче, але я віддаю це Тобі, щоб здійснилися Твої наміри».
Кілька років тому, під час Великого посту, Вона закликала нас молитися за важкохворих, щоб вони прийняли свої страждання і віддали їх Богові для спасіння душ. А також молитися Славні Таємниці Розарію на колінах біля підніжжя хреста. Таким чином наш погляд спрямовується у вічність.
Жертва не обов’язково має бути лише великим стражданням. Це також може бути маленьке, щоденне самозречення, спокійно перенесені незручності, прощення, терпіння у випробуваннях, творення добра без очікування винагороди. Кожна жертва має цінність, коли вона поєднана з любов’ю і спасає душі.
Марія потребує нас зараз там, де ми є, і такими, якими ми є. Вона повторює нам, що Вона з нами в житті, у болю, у стражданнях і в любові. Вона допомагає нам сказати Богові «так», тобто щомиті приймати рішення на користь любові, що б не сталося. Тільки любов має силу привести нас до вічного життя.
Молитва
Маріє, дякуємо Тобі за Твоє ведення. Допоможи нам краще співпрацювати з Тобою. З вдячністю жертвуємо Тобі наші сльози, наші молитви, наші страждання за тих, хто далеко від Ісуса. З Тобою ми повторюємо наше «так» Богові. Амінь.
