Коли Ісус перед смертю прощався зі Своїми учнями, Він молився: «А вічне життя у тому, щоб вони спізнали Тебе, єдиного, істинного Бога, і Тобою посланого – Ісуса Христа» (Ів 17, 3). Жити посланнями Богородиці означає пізнавати більше Ісуса – вічне життя.

А саме це відбувається в Меджугор’ї. В благодатній присутності Марії пізнаємо Ісуса. Читаючи сьогоднішнє послання Діви Марії, можемо затанцювати в дусі, радіючи простотою її школи – вічне житя тут і зараз, якщо будемо старатися з чистим серцем наполегливо шукати Ісуса.
Коли Марія нам говорить: «Будьте свідомі того, що без Бога ви є порох. Зверніть ваші думки і серця до Бога і молитви», хоче повторити нам урок Ісуса з Євангелія – бути більше Марією, ніж Мартою. Ісус звертається до Марти: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї» (Лк 10, 41-42). Іншими словами, знаходячись в ногах Ісуса, проживаємо вічне життя «тут і зараз».

Візіонер Яків розповів про те, як один раз Богородиця забрала його і Віцку зі собою і показала їм рай, чистилище і пекло. Яків дав гарне свідчення про досвід свого перебування в раю: «Мені тоді було 12 років. І як дитина я замислювався тоді: «Що таке рай?» Зрозумів, що рай знаходиться у серці – там його місце. Коли я з Ісусом, я в раю».

…знаходячиcь в ногах Ісуса, проживаємо вічне життя «тут і зараз»…

У посланні від 25 травня 1991 року Богородиця сказала: «Дорогі діти, Я є з вами і хочу  кожному з вас допомогти  жити, щоб живучи, свідчили про Радісну Новину. Я є тут, дорогі діти, щоби допомагати  вам і провадити вас до Неба. На Небі є радість, якою ви можете жити вже зараз.»

Там, де ми знаходимося в даний момент і в даному місці, там Богородиця закликає нас проживати вічне життя. А це в першу чергу вдома, в своїй сім’ї. «Я радію за всіх, хто є на шляху до святості, і прошу вас своїм свідченням допомогти тим, хто не знає, що таке життя у святості. Тому, дорогі діти, нехай ваша сім’я буде місцем, де народжується святість»,-говорить Богородиця в посланні від 24 липня 1986 року.

Будемо пізнавати присутність Ісуса насамперед у виконуванні головних послань Богородиці, а саме: в молитві серцем, в Причасті, в роздумах над словом Божим, в пості, в сповіді. Таким чином зможемо знайти Ісуса. Коли ми з Ним, будемо здатні йти далі – до своїх сімей, туди, де нас посилає Бог. Коли стараємся любити, конкретно допомагаємо ближнім – робимо вічність реальною. Тому що врешті решт залишається одна лише любов. Вічну цінність має тільки те, що ми вчинили з любові.

Може трапитися, що відчуваємо себе недостойними, спустошеними, втомленими. А Марія нас підбадьорює: «Ви є дорогоцінні!» Відайте все чим володієте, поможіть тим, хто не знає, як жити свято, потребую вас, вибрала вас такими, які ви є.

Молитва:

Знову дякуємо тобі, Маріє, за твою довіру до нас. Ти запросила нас у свою школу, і ми хочемо відповісти тобі, будучи такими, якими ми є, в тому місці, де ми знаходимося. Словами «ви є дорогоцінні» ти показуєш нам нашу цінність. У твоєму серці, Маріє, хочемо чувати, бути присутніми «тут і зараз» з поглядом, спрямованим на Ісуса, на вічність. Віддаємо тобі наших ближніх, які не усвідомлюють своєї цінності, не вміють мудро проживати земне життя. Просимо за них, щоб їхні очі і серце відкрилися для вічного життя. Амінь.

Тереза Гажіова