«Подружжя, сакраментальне подружжя, є союзом людей у любові. А любов може поглибити і охороняти тільки Любов, ота Любов, котра «влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим 5, 5)».

(Лист до сімей, 7)

…Це саме так, як написав Іван Павло II: «…любов може охороняти тільки Любов», тобто надлюдська сила – Святий Дух.
Якщо любов залишається тільки в руках людини – не витримає. Але хто нині розуміє слово «союз»? Це поняття для людей вже не означає того, що у Старому Завіті слова «союз Мойсея з Богом Авраама» – ковчег завіту, де зберігались Мойсеєві кам’яні скрижалі.

…Шлюбний союз являє собою угоду трьох осіб – двох людей – чоловіка і жінки – і Бога, Творця неба і землі. Обіцяють Богу, а не лише собі. Бог свідок, а не тільки люди і священик. Бог завжди вірний союзу, тому що Любов ніколи не обманює. І людина ніколи не може цілком довіряти собі.

…Жодна консультація, жодна людина не має сили зцілювати людську любов, тому що вона має джерело тільки у Божому союзі, у тому, що Бог обіцяв людині. У Євхаристії Бог дається як викуп за збереження людської любові, дає сам себе. «Угода» означає, що людське «ми» поєднане з Божим «Ти».

 …Шлюбний союз являє собою угоду трьох осіб –

двох людей – чоловіка і жінки – і Бога…

Подружнє життя є завжди екзаменом любові. Папа пише: «Екзамен любові», яка, якщо правдива, приносить щастя. Але щоб людина здала цей іспит, повинна з самого початку знати і розуміти за що береться, коли виголошує подружню обіцянку. Людина має розуміти зміст угоди, бо тільки тоді буде приступати до цього екзамену зі страхом і трепетом, що не є проявом боягузтва, але виявом пошани. Шлюбний союз, який укладається на все життя, має знак цілопальної жертви – це цілковите віддання себе, дарування себе. А людина, котра це усвідомлює, переживає чи впорається, чи не зіпсує. Для того, щоб це осилити, мусить просити Святого Духа.

…Розводи, розводи, чимдалі, тим легше, тим частіше, при перших труднощах розривається союз! Це нормально, що є труднощі; у стосунках між людьми є нормальним те, що хтось комусь не підходить. Те, що у розмовній мові називається «підходять один одному», може бути тільки результатом великих зусиль і ніколи не буває спонтанно. Завжди будуть відмінності характерів, бо немає у світі двох однакових людей. Зрештою, саме відмінності є тією приваблюючою силою, що притягує людей одне до одного.

Всі конфлікти можуть бути вирішені мирним шляхом – шляхом прохання про пробачення і прощення, але з самого початку маємо ясно постановити, що цей великий і святий союз є раз і назавжди. Ніколи не маємо допустити інакшу думку чи відкрити інші двері. Укладаємо шлюб назавжди, на все, з чим стикнемося – добре і погане, на все життя. Союз, який опечатаний Божою присутністю і Божою міццю.

Думки взяті з книги:

Rodinám, aby boli silné v Bohu…

(Сім’ям, щоб були сильними у Бозі… Ванда Полтавска),

Wanda Póltawska (SALI – FOTO, 2010).